"надоєний місяць..."

By Тарас Яресько

надоєний місяць стоншився до серпика —

комашня стає у чергу за молоком


бродячий пес

нюшить сліди промінців у повітрі —

знеживлено до світанку

сонячну батарею кульбабок


чорно-біле кіно ночі

увиразнює найвагоміше —


якщо глибина мовчання

вимірюється кількістю несказаних слів

то яким проваллям мовчу я до світу

досі не розповівши

про скаменілі рештки викопних риб

застряглі в моїх пустельних грудях:

риби-меча

риби-молота

риби-серця



                21.03.22