Надвечірні думки
Written 2019-11-27 - 2019-11-27
Не треба більше із запа́лом
Мені казати про життя.
Що ти віддав, що я відда́ла –
То все відійде в небуття.
Краєчок неба світло-синій,
Промінчик сонця – ось, що є.
У цім краю чи на чужбині
То дійсно вічне, то моє.
В моїх думках уваги варте,
Лиш те, що з серцем в унісон.
Нема життя без сліз, без гарту!
Лиш через кров спокійний сон.
Лариса - 27.11.2019