найтемніше і найтонше дерево

кажеш - у тобі непрохідна темрява

а я бачу дерева безлисті що тягнуться в небо

і одне найтемніше і найтонше дерево

вп'ялося пальцями в стелю

і обдерло фарбу до синього

і пробило руками сто тисяч однакових поверхів

пробігло угору по іржавих пожежних сходах

вирвалось крізь бетон

і впало задихано

і проросло

на даху вавилонського хмарочоса

ким ти є

найтемніше і найтонше дерево

як лежиш горілиць від утоми розкинувши віти

як в судомах здригаєшся тілом

перед небом отим заповітним

що спускає тобі на лице на волосся повільний

і найчистіший у світі

сніг

знай

я вірю - ти зможеш усе

бо прекрасне перед тобою стає правдивим

тільки дай одне слово

що коли у мені достроково щось поламається

і померкне всередині і я більше не зможу бачити

ти станеш на день моїми очима

й розкажеш

якого кольору буде сонце

над верхів'ям

найтонших дерев