налий мені світла за пазуху

налий мені світла за пазуху – там стало темно

заручені янголи прагнуть свободи й тепла

і дні як вода відпливають назавше даремно

налий мені світла – там сохне душевна зола

подай мені руку – одній не дістатись вершини

ця стежка угору не втоптана довга й стрімка

і дощ вселюдський підкидає розмоклої глини

подай мені руку – без тебе тут змиє ріка

і я вже не хочу ховати від поглядів гільзи

збирати мов марки фальшивомонетні серця

в мій вакуум долі усі вже скасовані візи

лишилась твоя – безлімітна як світло лиця