Наочний урок

В казарму входить генерал, а там нема нікого,

Лише солдатик молодий мете в кутку підлогу.

Оглянув ліжка генерал — порядок ідеальний.

— Ви хто? — солдатика пита.

— А хто ж іще? Днювальний. —

Нахмурив брови генерал: — Ви ніби впали з неба.

Невже, скажіть, не вчили вас, як діяти вам треба?

Давайте віник. Уявіть, що відбулося чудо:

Не я, а ви тут генерал, а я днювальним буду. —

І ось нагрувся генерал, немов мете підлогу,

А наш солдатик молодий крокує від порогу.

Розправив плечі генерал, приклав до шапки руку…

Солдатик браво козирнув та й відчубучив штуку.

Він генералові не дав розкрити навіть рота:

— Не треба рапорта, метіть. Робота єсть робота.