Напис на книзі віршів

By Маланюк Євген

Напружений, незломно-гордий,

Залізних імератор строф —

Веду ці вірші, як когорти,

В обличчя творчих катастроф.

Позаду — збурений Батурин

В похмурих загравах облуд, —

Вони ж металом — morіturі —

Сурмлять майбутньому салют,

Важкі та мускулясті стопи

Пруживий одбивають ямб —

Це дійсности а не утопій

Звучить громовий дифірамб.

Ось — блиском — булаву гранчасту

Скеровую лише вперед:

Це ще не лет, але вже наступ,

Та він завісу роздере.

Шматками розпадеться морок,

І ти, нащадче мий, збагнеш,

Як крізь тисячолітній порох

Розгорнеться простір без меж.

Збагнеш оце, чим серце билось,

Яких цей зір нагледів мет,

Чому стилетом був мій стилос

І стилосом бував стилет.

04.01.1925