Напиши

Напиши мені в світи, чи ще росте

черешнева пісня в мами на городі,

чи наспівне слово, тихе і просте,

поміж інших ритмів краю вже не в моді?

Напиши, чи гра квітневих завірюх

гостем шелестить у вікнах на світанні,

чи байдужий час каштанами на брук

похвилинно книгу осені читає...

Тільки не пиши, що мами вже нема,

що черешня всохла, а душа прозріла.

Запізніло...  І натягнута струна

незагоєності в серці оніміла.

Хмарить вечір небо сумом без причин

і солоністю спливає по листочку,

Дощ? Чи шепіт з потойбічних далечин:

" Ой, та чи не боляче тобі, синочку?"