Наречена

Яка вона ця жінка, що одягла фату і біле плаття?

Вона прекрасна й ніжна, як у озері латаття,

А також чиста й свіжа, як джерело гірське,

Та неповторна й загадкова, як корали, що їх ховає дно морське.

Вона – це пташка, у якої з щастя крила,

І кулька кольорова, що до небес злетіла.

Вона – це Божество з своїм куточком раю,

І все це після слів його: «Одну тебе лиш до безтями я кохаю!»

***