Нарешті сніг пішов, прийшла зима...

Нарешті сніг пішов, прийшла зима

Я так чекала на тебе ошатну

В шапках дерева, вітер крадькома

Торкається до них до безпорадних.

І як спокійно споглядать красу,

Дивлюся в захваті затамувавши подих

На кришталеву в сутінках лозу,

На скуті холодом дніпровські води.

Протоптані стежки крізь килими

Палаючи та рівні на світанку

І я у тому царствії зими

Ловлю сніжинки у долоні зранку.

Візьми з собою або більш не йди

Твоє вбрання мене так зігріває

На діамантові твої сліди

Стою дивлюсь і просто слів немає.