Наш фах
Written 2023-06-30
Дощ так тихо і довго шепотить
Як моляться ті, хто конче докликатись хоче до Бога.
А поміж нас є й такі, хто просто мовчить.
Мовчить і мовчить;
І за такими часто бува перемога.
Бо є вада у всіх тих розмов -
Знехтувана нами пересторога:
Нас світ тримає хитка і недолуга тринога -
Віра-Надія-Любов.
Сторіччя триває ця вперта облога
І для досягнення миру в кожного з нас
надто багато умов.
Геть не прийнятних. Саме якраз
Як заповіді Декалогу.
Немов
Ми навмисне позбавляємо залишків вологи
Засушливі місця.
То ж замість сповнення - тільки спогад.
Привид, навіть не кістяк,
І життя наповнює Марнота Марнот - соте ім’я Бога,
Як прокляття з проклять.
Бо й привидів до того ж нестерпно болять
їх загублені тіла пошматовані,
Які тепер не розпізнати.
Слава безіменного солдата –
Сирота.
Вдова. Невтішна мати.
Брат. Сестра.
Вистрілили нами по зорям з гармати,
Хіба розлякали горобців. Ба-бах!
Кушпелиться по пострілі смуток і страх…
Згодом колекціонери-нумізмати
Скажуть, що ми потерпіли крах
Через власну наївність, що хотіли здійматись
Попри силу тяжіння по поверхах
і навіть, може, й на дах!
Казали, що є в світі те, що не можна зламати.
Та як світло приваблює комах
Так і нас не відігнати все перевірити на собі.
Душею і тілом. Такий наш фах.
* соте ім’я Бога – в мечетях, наскільки я знаю ( в Одесі так точно) в головній залі колом написані 99 імен Бога (як правило прикметники), а поряд з цим завжди традиція стверджує, що Бог має й таємне ім’я, проголошення якого призведе д загибелі світу.
Мабуть трохи перемудрував з образом, але ніц на то нема ради, я не Айнштайн чи Фейнеман, аби все пояснити простими словами…(((