Наша хвороба

By Лариса Сорокіна

Наша хвороба

Written 2007-01-02 - 2007-01-02

Спинилося все, наче хтось забажав,

щоб сила-силенна дощів впала вниз.

Серця недозрілі кольору трав

жадають тепла замість горя і сліз.

Осліплені сильним земним почуттям,

ховаються в темних печерах скорбот.

Готові прощатися з дивним життям,

з життям необачних лякливих істот.

Спинилося все. Під ногами земля

прошита корінням, чорніша за крука.

А очі виколює гостре гілля,

та й душу картає невидима мука.

І сили немає терпіти вогонь,

що вмить опікає несмілі думки.

З вологих очей до тремтячих долонь

стікають сльозами минулі віки.

Це дивна хвороба, це наше життя

так стрімко спливає без шляху назад.

Нас сповнюють дикі нові почуття,

шукаймо ж просвіт між деревами втрат.



Лариса 02.01.2007