Наша кохана донечка

Наша кохана донечка, це все заради тебе.

Покинута домівка, розтрощені квартали.

Ми забирали тебе під свист ракет та вибухів.

Якби не ти, то з татом далеко б не тікали.

Наша рідненька донечка, ти наше майбутнє.

Ти не повинна бачити цей страх та смерть навколо.

Ти не повинна знати, що значить - їсти нічого.

Та прислухатись уночі, то грім чи град довкола.

Наша кмітлива донечка, ти вже така розумна.

Твої питання іноді вражають глибиною.

Твій посміх- найяскравіший, а погляд - найчистіший.

Прикро, що та доля знайомить нас з війною.

Наша ласкава донечка, пробач, що так все склалося.

Що ти мандруєш хатами, вокзалами, містами.

Що святкові вечори вже не такі веселі.

І ти вже розумієш, що трапилося з нами.

Наша доросла донечка, ми з татом обіцяєм,

Що будемо триматись, сміятись та радіти.

Що заведемо,врешті решт, білого пухнастика.

І будемо з ним бавитись, немов бешкетні діти.