“Наша любов”

By Дмитро Павличко

Наша любов

як літак

здатна нести

тягарі величезні

ніжно передані їй

на землі

тільки не здатна

дотик чужого крила

витерпіти в польоті

незаймана

незалежна

висока

впасти

згоріти

загинути

ладна в ту ж мить

любить вона небеса

та все ж повертається

на землю

і кожен раз

крила здригаються з болю

іскра влітає в бетон

ніби земля приймає

на спочин короткий ту силу

що в крові нашій гримить.

***