Наші весни

By Андрій Любка

о наші юні матюкливі весни

де був шансон неначе колискова

ви знов до мене спомин той принесли

де ми щасливі і у дим готові

де ми малі у вчителі васали

де звабно бубнявіють форми в каті

тремтливими руками ми писали

брудні слова на палітурках хрестоматій

ми не хотіли до америк францій

де в самокрутках конопляне зілля

дивилися на небо очі вранці

опісля першого судомного похмілля

де в нас не було сорому й сумління

де в підворітнях з цигарками вишкіл

у скроні стукає фатальне розуміння

ми це не ми ми совкова відрижка