Нашим воїнам

Спустошена душа від дружніх втрат,

Стискає в грудях все, що було

Я живу тут, бо згинули там

Визволяючи наступне село.

На цвинтарях хрести полеглих їх

Стоять і не хитаються ніколи.

Вони застигли в постатях яких

Нам не забути їх, облич і їх приколів.

Загинули, щоб інші не вмирали

І жили так, щоб інші теж жили.

Щоб інші йшли і споглядали

Ряді їх рівні. І хрести.