НАСОЛОДА КРАСОЮ СВІТАНКУ
Written 2018-01-19
Світанок сонні відкриває оченята
Сонце променем всміхається з небес
Хмари,мов грайливі кошенята
Чекають все ще фокусів й чудес
Місто на мурашник схоже
Повний заклопотаних створінь
Їх пейзаж зачарувать не може
Для них робота-річ для поклонінь
Є місце,де нема людського моря
А час плететься,як старезна черепаха
Де бруківка і колись дзвеніла зброя
І скарби заховані самого падишаха
І я тут,в малесенькій кав'ярні
З насолодою смакую каву
А птахи тутешні,безугавні
Мені історії розігрують виставу
© Леся Приліпко-Руснак, 19.01.2018