Настрій - пісок в очах. 4#98

Настрій - пісок в очах, ненавиджу перепади, і ненавиджу коли їх немає.

Ризикую, цього разу ще більше знову, і знову звертаю з рівної дороги.

Виспатися би, та тільки б з тобою, подолати б безсоння, яке вічність триває.

- Не спіши, рідний, понад тим що вже маєм, у нас ще буде на все це змога…

Я знаю, мила, все це знаю, але соромно признатись, до світу ревнощі,

Знаєш, і я вже, на диво, хотів би, знову вічність до кінця прожити.

Хоч я ніби і звикаю втрачати все, і впадати в свої власні крайнощі.

Мені не треба нічого - вибагливісті тиша, ти єдине чим хотів би сьогодні сп‘яніти.