Наступну підкоряю висоту

Наступну підкоряю висоту,

Дивлюсь на все що нижче залишаю,

Довірливу небиту доброту

Із серця вирву доки вирушаю.

Ніколи не вертаюся назад,

Лише душа за втраченим страждає,

Все згадує минулий зорепад

Якому висота перешкоджає.

А розум прагне до нових висот,

Туди де ще не був і ще не бачив,

Найвищої бажає з кількасот,

А біль і втрати сам собі пробачив.

Із кров'ю з серця, з відчаєм душі,

Долаю шлях який не має краю.

Як розуму до злагоди дійти

Із серцем і душею - я не знаю ...

23.05.2021