Навшпиньки підкрадається зима

Навшпиньки підкрадається зима

І стукає в мої ворота

Мої думки а їх – катма

Сідають ввічливо – навпроти

Ми п’ємо час із ситця тканий

І перечитуєм листи –

Моя душа порти гаваней

Де втоптані твої сліди

Нашіптує зима минуле

Гортає пам’ять як альбом

Вже давно стара й сутула

Покрита спогадів рядном

Мої слова вітри без граней

Шукають щастя хто де зна

Моя душа – порти гаваней

До оселилася – зима…