Назад піти, не озернившись,
Written 2017-06-02
Назад піти, не озернившись,
Залишивши сумісні речі,
Між простором й бажанням втечі;
Мене собою ти довершив.
Куди назад?Де шлях-дорога?
У чому річ?- незрозуміло…
Яскравий приклад тому – межі,
Які нахабно встановила.
Чому в мені така тривога?
У чому річ?- не зрозуміло.
Мій силует собі накреслив
І я нахабно зупинилась.
Ти був мені звичайним другом
І та межа собі поділась,
Рятівним кругом опинилась;
В любові й море розчинилось…
Ти заблукав на сходах долі,
Хтось віднайшов шляхи на землю,
Але втікати нам даремно,
Від долі не втечеш ніколи!
©Махновія СТЕП