Назавжди

By Лисенко Євгеній

Назавжди

Written 2019-10-02

Нехай летять у дальній вирій птахи,

нехай розстеляться полями колоски.

А я чекаю друже, як востаннє,

чекаю я на тебе як завжди.


І хай дощами напивається земля,

а хтось малює райдугами барви.

Так манить когось вічності краса,

а я чекаю, чекаю як востаннє.


Живуть ще спогади про тебе, де ти є?

а я вже рік який, сиджу на одному місці.

Лиш по тобі, серце крається і жде.

То назавжди є, моя до тебе вірність.