“Не барвиться, перецвіта”

Не барвиться, перецвіта

навкружниця у колір диму,

і накривають хатній дах

дерева крилами прудкими.

І місять листя, наче глину,

бо чути: ноги шелестять,

і на березову бантину

саджають діти каченят.

Глибшає річищем ріка

під повстю сизого туману,

і в житла спокій затіка

дрімотою — безперестанно…

***