Не бійся, моя дівчинко

Не бійся, моя дівчинко, що схибиш - говори.

Твоя недосконалість - лише умова гри.

Прийми свої недоліки.

Усе собі прости.

О, як прекрасно вірити у себе і рости!

У світі недовершенім, що не бажає змін,

не бійся бути першою - піднятися з колін.

Будь певна, моя дівчинко -

любов не дорікне,

коли захочеш відчаю, обпалена вогнем.

Лиш не губи за масками омріяне життя,

бо дні сумні - утрачені, нема їм вороття.

Роби усе, що хочеться,

лиш серцю не переч,

аби не довелось тобі у руки брати меч.

Не смій засумніватися у власних відчуттях,

коли тобі підсовують ілюзію і страх.

Коли із рук все валиться,

життя втрачає зміст - вставай,

але жалітися не смій, не смій, не смій!

Не бійся, моя дівчинко, - знімай із серця грим.

Твоя недосконалість - лише умова гри…

© Ірина Білінська, 2024