НЕ БІЙСЯ

в місті вогнів, де час не спить,

де кожен крок - то новий світ,

вчимось жити без прикрас,

минуле відпускати враз.

колись здавалось - біль навік,

немов застиг у грудях крик.

тепер же бачим крізь туман:

то був лиш досвіду обман.

крізь стогін ліжок і прогресу,

ковтаєм гіркоту еспресо.

той присмак - наче наука,

що веде нас крізь біль і муку.

в потоці тіл, немов машин,

мчим вперед, до нових змін.

той біль, що вчора ще давив,

сьогодні в пристрасть перелив.

між стін чужих - палкі бажання,

розпусти келих нас п'янить.

крізь ніч безсонну, до світання,

ми палим свічку з двох кінців.

нам місто шепоче у вітрах:

"ти сильніший, ніж був у снах".

і кожен крок по мостовій -

то шлях до себе, шлях новий.

тож не боїмось ми обломів,

бо знаєм ціну всіх оргазмів.

в міському ритмі, без законів,

творим кращий світ фантазмів.