Не будіть

Не будіть мене, він мені сниться.

Дише в шию, торкаючись вій,

І шепоче: «Спи, моя маленька...»

- Сплю коханий, сплю, лагідний мій.

Слабке серце так жалібно стогне:

Не будіть. Він гріє долоні,

Він цілує замерзлі пальці.

Не будіть, будь ласка, зжальтесь!

Ночі з ним - то безцінні ночі.

Він коліна мої лоскоче...

Він упевнений, я боязлива...

Боже! Як він такий красивий?

Тільки в снах мої губи цілує.

Я пишу про це. Він малює.

Мені б фарбою в його палітрі.

Мені б вірою в його молитві.

У цю ніч, коли він мені сниться,

У вікно б‘ються крилами птиці.

Я молю, не торкайтесь повік!

Лиш на ньому завмер цілий світ.

*Мій переклад-інтерпритація поезії

«Не будите» Автор: Рина Озерова