“Не дайте, щоб заснула край коня”

Ой впилася, моя матінко, від ножа, 

А заснула, моя матінко, край коня. 

                                      Пісня

Не дайте, щоб заснула край коня,

То наша мати. Іншої не буде.

Бо кине вас. І піде межи люди

Чужинними шляхами навмання.

Не дайте, щоб заснула край коня.

Сурмлять газети, радіо гука,

Що живемо у віці атомовім,

І хоч за все ми заплатили кров’ю,

Та час вже других цінностей шука.

Історія не є ракетний жах,

Вона мов шлях від чужини до хати.

І щастя буде. Тільки ви не дайте,

Не дайте, щоб впилася від ножа.

1968