Не мати ти мені

Не мати ти мені —

бо мати не обпалює дитину словом,

як залізом гарячим.

Не мати —

бо мати не міряє любов вагами

до чужих дітей.

Я з тобою жила —

як тінь у чужому домі,

де кожне “ти винна”

стало цвяхом у серце.

Ти вчила мене мовчати,

а я навчилась — виживати.

Ти називала мене “циганчам” —

а я горджусь своєю кров’ю:

у ній пісня,

вогонь,

і смак мамалиги.

Я не твоя помилка.

Я — твій іспит,

який ти не здала.

І коли я йтиму —

не обертатимусь.

Бо я вже не дитина,

що шукає любові.

Я — світло,

яке ти загасити не змогла.