Не питай....
Written 2018-07-09
Не питай мене чому сумна
Не питай чому не посміхаюсь
Не пропонуй солодкого вина
Не лізь у душу! Я не каюсь….
Не гай часу на пусті теревені
Жодна тема мені не цікава
Ти,як ординець у моїй оселі
Хай ліпше тиша,аніж вистава
Чуєш? Я,мов діючий вулкан,
Що спопелить усе й не пожалкує
Мене нудить від цукрованих осан
І тих,хто біля ніг моїх плазує
Тебе хвилює чому я не кохаю?
Чому твій Всесвіт руйную,немов шкло?
Мені не треба ключі від твого раю
Де чуже сонце мене б лиш обпекло
©Леся Приліпко-Руснак, 09.07.2018