Не плутай моє коріння

 Не треба шити з мене те, чим я не є.

У мене одна ідентичність — румунська,

і я її ношу так, як носять талісман,

а не як ярлик, придуманий чужою головою.

Я люблю токітури, мамалигу з брынзой,

бо це запах дому, а не ваша фантазія.

І якщо хтось думає, що борщ — це універсальна валюта любові,

то я вам відразу скажу: інфляція така, що курс — нульовий.

Я вірю в Бога, але не в культ примусу.

Не вірю в те, що треба любити страву,

бо комусь так зручно бачити мене.

Я не ваша каструля для експериментів.

Сирники? Борщ? Кров’янка?

Це ваші KPI, не мої.

Мій профіль не оновлюється автоматично,

якщо ви тиснете «застосувати».

І якщо навіть ти, слухай уважно — ТИ,

почнеш нав’язувати мені те, що я не їм

і не люблю, і не хочу любити,

то комунікаційний канал буде закритий.

Без апеляцій.

Без переговорів.

Без «давай спробуємо ще раз».

Моє коріння — моє.

Моя кухня — моя.

Моя віра — моя.

Моя ідентичність не підлягає редагуванню.

Приймаєш мене — добре.

Не приймаєш — двері поруч.

І не плутай моє меню

зі своєю вигадкою.