Не помічаєм, як проходять роки

Не помічаєм, як проходять роки,

Похопимось,

А їх нема вже тут.

І всі свої помилки й хибні кроки

Виносимо на запізнілий суд.

І кажемо:

« Коли б іще раз жити,

Інакше б прожили роки оці…»

Але сумління вимагає звітів

В житті спочатку, а не при кінці.

А жити б так, неначе ось настане

Найголовніший

І суворий суд.

Живіть,

Мовби даруєте на пам’ять

Життя своє

Тим,

Що за нами йдуть.