“Не повертайтесь на круги своя”

By Луків Микола

Не повертайтесь на круги своя,

Нічого це, крім болю, не приносить.

Але душа не вірила, і я

Таки поїхав. І для мене досить.

Я те містечко пішки обходив.

Я знав його, як власний досвід знають.

Звучав для мене голубий мотив

Далеких днів, які не забувають.

А потім я постукав у вікно,

І вийшла ти, і стала, і впізнала,

І налила у келихи вино,

І випили, і так мені сказала:

“Дарма ти їхав. І зайшов дарма.

Я вже не та. І не плекай ілюзій.

Що одійшло — того навік нема, —

Забудьмо все, розстаньмося, як друзі”.

І я лишив невипите вино,

І ти на груди впала у риданні,

І довго-довго золоте вікно

Світилося за мною у тумані.

Ну от і все. Чудна душа моя

Утерла сльози і сказала: досить.

Не повертайтесь на круги своя,

Нічого це, крім болю, не приносить.