“Не раз мені здається”

Не раз мені здається,

що я прожив тисячу років.

Заглядаючи в криницю свого життя,

я не бачу маленького дзеркальця води,

так далеко воно від моїх очей.

Та коли я, закривши очі, хочу згадати,

що найглибше запало в душу мою, –

Бачу твій образ, моя дівчинко,

моя перша любове.

Навіть моє дитинство погасне в пам’яті,

навіть стежка, якою я бігав до школи, заросте,

навіть сам я зникну за перелазом життя,

але ти, моя дівчинко,

моя перша любове, житимеш у моїх словах вічно.

***