Не ти

Вечір-важкий.

От подивишся ти ввечері на себе

Та побачиш в відзеркаленні когось,

Що більш зхожий на тінь, того,

Хто ще вранці біг на роботу

Радо дивився у віки кота,

Їв найсмачнішу яєшню,

Пив найміцнішу каву,

Та був готовий до дня.

Проте - все не вічне.

Енергія дана їжею та напоями зникла,

Думки про кота й майбутнє також.

Проте - Гнів.

Який старанно вигулькував,

То тут - то там

То сварка, то дедлайн, забута обіцянка, голод,

Це все дратує до чортів.

І ввечері прийшовши додому:

Весь спраглий, спітнілий, та ледь ідучи,

Сідаєш за стіл,

Попутньо зігнавши кота.

Дивишся в дзеркало

Проте, там, не ти.