Не у волі щастя, а у долі

НЕ у волі щастя, а у долі

Я щиро дякую щасливій долі,

За те, що мене народила на світ!

Я їй вклоняюсь низько, що на волі,

Чаруюсь по весні не мало гарних літ!

Я долю цілую неначе кохану жінку,

Я спасибі велике за неї Богу співаю!

Я долю лелію немовби на небі зірку,

Я від щастя за долю на небо злітаю!

Доля повітрям, мене поїть солодким,

Живить яблуками райськими донесхочу!

Доля надихає словом мене коротким,

І ангели про удачу мені шепочуть!

Доля подарувала мені благодаті,

Любити, радіти і бути добрим!

Я її боготворю за дарунки багаті,

І шо я проти зла став хоробрим!

Доля дала мені радість пізнати,

Як пестити і любити кохану жінку!

Доля навчила пісні голубці співати

І як входити в рай дала візитівку!

Ця мандрівка ніби до Божого храму,

Це в щасті ні з чим не зрівняти!

Це немовби казкового спити бальзаму,

Це неначе в саду Едемському спати!

Ні! Під боком у гарної долі не спати,

А пестити її і любити до сьомого поту!

Так цілувати, щоб долю свою не проспати,

Бо від долі своєї назад нема повороту!

Леонтій Павлюк 16 жовтня 2024 року.