Не відпускай мене від себе

Не відпускай мене від себе,

Навіть коли ми не разом,

Бо серце проситься до тебе

Сповите ніжним, теплим сном.

Наслухатись тебе я хочу

І надивитись в глибину

Тих океанів, які - очі.

Вони приховують одну

Єдину іскорку кохання,

Яка усе іще блищить -

Сльоза вкриває, мов в останнє,

Мовчанням зберегти б цю мить.

Без слів ти просиш поруч бути,

Хоч доля грає гру свою

Ніхто не знає, як забути

Чарівну посмішку твою,

Яка не просто надихає,

А мотивує на життя.

І мовчки каже: «я кохаю»,

Зриваючи серцебиття.

Не відпускай мене, кохана,

Між нами довгі рубежі.

Тримай за руку, як востаннє,

Хоч дотик рук лише в душі…