«Не винен я тому, що сумно співаю»

Не винен я тому, що сумно співаю,

Брати мої!

Що слово до слова нескладно складаю –

Простіть мені!

Не радість їх родить, не втіха їх плодить,

Не гра пуста,

А в хвилях недолі, задуми тяжкої

Самі уста

Їх шепчуть, безсонний робітник заклятий

Склада їх – сум;

Моя-бо й народна неволя – то мати

Тих скорбних дум.

9 мая 1880