НЕ ВИННА

то прості, то складні, то з ідеєю. 

Почуваюся інколи айстрою, 

а буває навіть лілеєю. 

Я із вітром на ти, з громовицею. 

Але можу плисти й за водицею. 

У мене вірші від бажання, 

то від ніжності, то від кохання. 

То повільно в віршах, а то хутко, 

та буває й мелодія смутку. 

Я ж бо різна… Я часом, як дзиґа. 

Для себе я — непрочитана книга. 

То тихе життя, то шалене. 

На тиждень сім п’ятниць у мене. 

Сотні мрій є у мене такої, 

і, гадаю, не в мене одної. 

Всі вірші мої линуть від серця.

Ти лиш, світку, на мене не сердься, 

що зроблю, що нестримна така. 

Я не винна — я з твого ребра. 

© Ольга Береза