Не займай мою душуне треба

Не займай мою душу…не треба,

Я не вбита тобою…жива.

Знаєш,я,на відміну від тебе-

Не кидаю на вітер слова.

Але,врешті,кому яке діло,

Що не справдив найбільшу із мрій?

Я дарую тобі своє тіло,

Але душу чіпати-не смій!

Бо пече ще брехня,як кропива,

Бо слова-не потрібні…мовчи.

Бо душа-ще чекає на диво,

Та,нажаль,це вже будеш- не ти.

У полоні мовчання німого-

Когось іншого в рай поведе.

Та нікого,ти чуєш,нікого,-

Не любитиме так,як тебе…

Я мовчання її-не порушу

І вважатиму дивом із див:

Якщо інший любитиме душу,

Так,як ти моє тіло любив.

Не займай мою душу…не треба…

Я давно вже не вірю словам…

Знаєш,я,на відміну від тебе-

Кому-небудь…її…не віддам…