Не згадуєш (152)

Сподіваюсь..

Ти так мене не згадуєш,

як я тебе, під ті сумні пісні.

Розтрощеного серця не картаєш,

я закохався і помер в одній весні.

І сміх мій не лунає серед часу,

у голові твоїй, серед пітьми.

Думки про смерть не збільшували масу,

не хочеш в груди битись чобітьми.

Сподіваюсь..

Ти так мене не згадуєш,

як я тебе, під ті сумні пісні.

Що голосу собі ти не зриваєш,

поки кричиш під звуки голосні.

І спогади про мене не ламають,

і посмішка - не постріл в потилицю.

Думаю, тебе ще впізнають,

не потрібно ховати шибеницю.

Сподіваюсь..

Ти так мене не згадуєш,

як я тебе, під ті сумні пісні.

Себе не в руки смерті простягуєш,

і не ховаєш очі у дощі рясні.