Не журись, що сонце у клуні

Не журись, що сонце у клуні,

Що тепер за муром небеса,

З серця я березовий трунок,

Мила, для тебе збирав…

Хтось пустив стрілу мені в груди

Й солодко точать вони.

Світять в лісах ізумруди

Нашої, люба, весни.

Не журись, бо вже зовсім скоро

Щастя прилине до нас,

І над сумним осокором

Промінь заблисне ураз.