Небесній сотні

Що сталося – того вже не вернути,

Не знайдуться відкуплення слова…

У темряві глибокої засмути

Скорбить Вкраїна – чорна, як вдова.

Осиротіла матір, овдовіла…

На шиї камінь, а на серці шрам

Вона ж для них майбутнього хотіла!

Віддати все могла ж своїм синам!

Що сталося – того вже не забути.

Тут мало співчуття, були важкі хрести.

Майдан прийняв за нас гріхів спокуту.

Нам треба пам’ять про Героїв берегти…