Небо

Так тяжко, так гірко іноді буває,

Що рад би, здається, померти

        в цю мить.

А глянеш у небо високе, безкрає —

І знову захочеться в світі пожить.

І знову ожие у серці розбитім

Огонь, що, здавалось, давно вже

            погас.

Якісь там є тайни у вічній блакиті,

Якісь там є сили, втішаючі нас!

1944, Ближешти 

(Румунія)