Небуденні реалії

Лупцювали нас поліцаї

                   гумовими дубцями,

за те, що не хтіли співпрацювати з властями.

І як охрестять добряче по спині і черепочку —

взнаєш Провидіння непоясненно юрóдивий почерк,

щоби і в сірниковій коробці три на чотири

вірити, не втрачати щемкої надії...

А поки що нинішнього буття незугарні реалії.

Пожежі в Сибіру, землетрус у Італії.

Новинарка у звіті про постраждалих помилилася в цифрах:

більш на сотню, чи менше — ніхто й не помітить.

Ба добре, що завше можна сховатися, щезти.

Справити малу нужду за п'ять хвилин до арешту.

Ввечері, подивившися мелодраму, розчулитись і поплакати.

Коротаючи довгу путь, тнутися в карти.

Письменник, не виходячи з дому,

                          накатав із десяток пустопорожніх романів

у подорожі між комп'ютером, кухнею і диваном.

Не те що селяни з їхньою тягою до природи.

Закритись від миру теплою ковдрою

і розмірковувати про публікації, славу і гонорари —

ось такі світу сього небуденні реалії.