Недругам

Пишу для себе —

не потребую афірмації.

Втомились критики ,

шукаючи русизми ,

неправильні інтонації...

Так солодко та ґречно

розкажуть тобі всі ,

що має бути написано

у твоєму вірші.

І навіть псевдонім

підібрано невдало,

писати треба про війну,

а ти про маму.

Я пишу — чим живу ,

а на війні вбивають

і біль такий не всі

крізь себе пропускають.

Я задихнутись можу

від всього того болю.

Спитайте у солдат,

які вернулись з бою .

Вони самі про це

не можуть говорити

і хто же я така,

щоб цю війну судити?

Не потребую слави

на темі цій зажити ,

славетні вчителі

навчать тебе як жити...

Я мрію про весну ,

а в ній про Перемогу ,

й за все у цім житті

я дякуватиму Богу.

09.11.2022 Льоша Сєнин