Нефіліми

Сьогодні повітря пливке, як вода,

І тінь роз'їдає бруківку вулиці

Послухай, шепочу в чуже життя,

Ти не з тих, хто живе, швидше з тих

Хто забудеться.

В цім місті в якому до біса сплетінь,

До біса міщанства, провінцій та фільмів,

Фільварки твоїх розпашілих спідниць,

Вербують для міста нових нефілімів.

Послухай цей лопіт фальшивеньких крил,

Під п'яне пихтіння нічного клубу, —

Привабив нехтивих до хтивих світил,

Всіх тих, що наосліп шукали подібність.

Свою.

І стали подібними, — тільки до сну,

До нічних і голодних, літеплих марень,

І немає, немає таких лікарень,

Щоб ти доконечно себе повернув.

05.11.2021