Нейтральність

Ви кажете: спорт поза політикою,

Тут тільки секунди й лід.

Та чомусь не ріже вам око

Прапор держави-вбивці.

Для вас він – "нормальна справа",

Нейтральний, мов сніг на горах,

А памʼять про вбитих атлетів

Вам бачиться не так?

Невже вас лякають обличчя

На білому тлі шолома?

Чи правда, що бʼє по сумлінню,

Для вас надто вже відома?

Владислав вийшов не з криком гучним,

Не з гаслами і не з політикою.

Він просто хотів показати імена –

Став для вас ворогом.

Ви зняли його з виступу,

Позбавили траси й наград.

Та хіба дискваліфікацією

Знімається біль утрат?

Медалі – це спалах металу,

Що тьмяніє з кожним днем.

А памʼять – це те, що тримає

Живими тих, хто не з ним.

І якщо для вас це "ненормально",

А не людський заповіт, –

То, може, не шолом завадив,

А правда, що вийшла на лід.