ХАЙ БУДЕ ВЕСНА!

Нехай буде Весна! Хай буяють і трави і квіти,

Хай наш край потопає у сонмі відтінків та барв.

Ранок року весняний, до нас підійшов непомітно,

Вітер з півдня дмухнув і пастух у ріжечок заграв.

Хай дірявить промінчик на кухні тонку занавіску,

Та й заглядує в за́кутки хатні, таємні й глухі.

Й через вікна скляні, що умиті до ясного блиску,

Пощезають навіки приховані в серці страхи́.

Стрімголов я біжу усе далі і далі від дому,

Щоб зостались далеко позаду невдач рубежі.

Я з тобою Весна! Я не чую тілесну утому,

Розчинюся в тобі та й спинюсь на широкій межі!

Де летять журавлі та курличуть до мене привітно,

Де бруньки на очах вибухають зеленим листо́м,

Де розкинуло небо свої вічні крила блакитні,

І земля вся покрилась барвистим, рясним рушником.

Тут і воля, і мудрість, і сила - все, як на долоні!

Тут оновлює душу мою - чистоти джерело.

Залюбки я зостанусь в чарівнім, веснянім полоні,

Аж допоки, не змиє дощем, що в мені віджило!