Війна

Війна, війна, ти обпалила крила

Тим соколам, що рвалися у вись,

Тій ластівці, що ще гнізда не звила,

На пташенят так хижо не дивись.

Страшна війна, загроза нашій волі,

Твої творці не знають каяття.

І кожен день людські руйнують долі,

Й на злеті обриваються життя.

Іди, війна! Тікай з землі моєї!

Хай попелом розвіється твій слід!

В отруєних отрутою твоєю людських серцях Нехай розтане лід.

Сини й батьки додому повернуться,

І матері не лишаться в біді.

І соколи у небо піднімуться.

І защебече ластівка в гнізді.