Немає нас — нема й любові

Немає нас — нема й любові.

І в серці згасла та печаль.

Усе розвіється навколо, й вітром віднесе у даль.

І знов мені видніє море, в якому бачу я свій рай…

Ну незакінчену сторінку вітер віднесе у даль.

І він погляне в твої очі, які залишив в самоті.

Вони не скажуть, що чекав, що ти була в його житті.

Навколо була тільки тиша, яку розвіяв тільки грім.

І все в очах перегоріло — і ти зосталась в самоті…