Надмірна любов

Немає нічого складнішого, ніж усе спростити,

Заглянути трішечки глибше і залишити світ у спокої

Немає нічого гіршого, ніж у собі безсердечність відкрити,

Розбиваючи усе вщент своєю озлобою.

Зруйнувати усе не задумуючись,

Щоб лише собі любому було радісно,

Простелити дорогу з людяності

І безжально по ній протоптатися.

І весь світ стоїть у багнюці,

По коліна погрузши в ненависті,

Бо себе любити ми можемо,

А когось іншого?

Вважаємо цю опцію зайвою.